У зовнішній політиці Директорії вдалося розширити міжнародні зв'язки УНР - її визнали Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Італія. Але налагодити зв'язки з радянською Росією не вдалося. Не визнали УНР країни Антанти й відроджена Польща, яка претендувала на Правобережну Україну.

З січня 1919р. в Харкові відновлено радянську владу на чопі з Тимча­совим робітничо-селянським урядом (Г. П'ятаков), а 6 січня 1919 р. ра­дянську Україну проголошено Українською Соціалістичною Радянською Республікою (УСРР). Невдовзі на чолі уряду, що став за російським зраз­ком називатися Радою Народних Комісарів, було призначено X. Раковсь-кого. Його призначив особисто В. Ленін,

Домовитися УНР та французам все одно не вдалося: відмовляючись допомагати Директорії в її боротьбі з більшовизмом, країни Антанти щед­ро підтримували Добровольчу армію. Війська Антанти, витісняючи україн-ську адміністрацію, вийшли на лінію Тирасполь-Бірзула-Миколаїв-Херсон. Петлюра відводив війська без бою. Його більше хвилювала си­туація на північних кордонах країни.

Винниченко у відповідь на це вийшов зі складу Директорії і виїхав у емі­грацію, Петлюра ж вийшов зі складу УСДРП, ставши головою Директорії.

Военные реформы
Военные реформы занимают особое место среди Петровских преобразований. Военные реформы важны не только сами по себе. Они оказывали большое, подчас определяющее влияние на преобразования в других областях. «Война указала порядок реформы, сообщила ей темп и самые приемы», – писал выдающийся российский историк ...

Итоги и историческое значение реформ Петра I
Главным итогом всей совокупности Петровских реформ стало установление в России режима абсолютизма. В стране не только сохранялись, но укреплялись и господствовали крепостнические отношения со всеми сопутствовавшими им порождениями, как в экономике, так и в области надстройки. Однако изменения во всех сферах ...