У зовнішній політиці Директорії вдалося розширити міжнародні зв'язки УНР - її визнали Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Італія. Але налагодити зв'язки з радянською Росією не вдалося. Не визнали УНР країни Антанти й відроджена Польща, яка претендувала на Правобережну Україну.

З січня 1919р. в Харкові відновлено радянську владу на чопі з Тимча­совим робітничо-селянським урядом (Г. П'ятаков), а 6 січня 1919 р. ра­дянську Україну проголошено Українською Соціалістичною Радянською Республікою (УСРР). Невдовзі на чолі уряду, що став за російським зраз­ком називатися Радою Народних Комісарів, було призначено X. Раковсь-кого. Його призначив особисто В. Ленін,

Домовитися УНР та французам все одно не вдалося: відмовляючись допомагати Директорії в її боротьбі з більшовизмом, країни Антанти щед­ро підтримували Добровольчу армію. Війська Антанти, витісняючи україн-ську адміністрацію, вийшли на лінію Тирасполь-Бірзула-Миколаїв-Херсон. Петлюра відводив війська без бою. Його більше хвилювала си­туація на північних кордонах країни.

Винниченко у відповідь на це вийшов зі складу Директорії і виїхав у емі­грацію, Петлюра ж вийшов зі складу УСДРП, ставши головою Директорії.

Кадеты
Конституционно – демократическая партия не была социалистической. И в её составе было больше интеллигенции и либерально настроенных помещиков, нежели рабочих и крестьян. Хотя крестьяне составляли в кадетской партии не более 20%. Тем не менее аграрный вопрос занимал не последнею роль в их программе. Из разд ...

Историческая наука в годы ВВВ (1941-1945 гг.)
Перестройка системы исторической науки. Историографическая ситуация периода Великой Отечественной войны характеризуется определенным свертыванием научно-исследовательской работы и реорганизацией системы исторической науки в связи с условиями военного времени. Сложилась прочная традиция выделять в истории ис ...